Горе, чи нещастя, чи біда яка.
Всіх нас виручає батькова рука.
Татова правиця знає труд і піт,
Із руки цієї ми йдемо у світ.
Рідна, ніжна, щира, добра і міцна.
У житті дорога з нею не страшна.
Як підеш у люди, щоб там не було,
Хай в тобі не згасне батькове тепло.
*****
Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі
грати:
М’яч від тата не втече!
Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в
хату
Нам до свята принесе
Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш
знає,
Як побудувати пліт!
З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний
тато,
Нам ніколи не знайти!
****
Сьогодні день — це тата літо, А
завтра осінь вже почне Кидать свої слова на вітер, Писать своє есе сумне,
Гей, літо в житній одежині, У тата теж була весна, І вечори були
ожині, І дівчина — зоря ясна. Були слова такі сердечні, Що пахли, як
серпневий сад, Були наївність та безпечність, Що не вдивлялися назад.
Було, було... І тільки згадка В «Червоній руті» задзвенить. А
сивину не молодечу Лиш ніжна пісня звеселить.
| 
Главная