Сказать "спасибо" - это мало,
    Мы все в долгу перед Тобой.....

Я поздравить мамочку
    С праздником хочу
    Сделаю для мамы
    Все, что захочу
    Уберу свой столик,.........

Я вам о маме расскажу.
А кто она? – Узнай-ка.
Ну, так и быть, я подскажу:
Она – домохозяйка!.....

  Я любимой мамочке
    Подарю подарочки:
    Вышью ей платочек.
    Как живой, цветочек!....

Не обижайте матерей,
На матерей не обижайтесь.
Перед разлукой у дверей
Нежнее с ними попрощайтесь.
И уходить за поворот
Вы не спешите, не спешите,
И ей, стоящей у ворот,
Как можно дольше помашите.....

Ты жива еще, моя старушка?
Жив и я. Привет тебе, привет!
Пусть струится над твоей избушкой
Тот вечерний несказанный свет.

Пишут мне, что ты, тая тревогу,
Загрустила шибко обо мне,
Что ты часто ходишь на дорогу
В старомодном ветхом шушуне.....

Ти та, якій судилось попри все
іти вперед, ламати біль і стіни.
Тобі, що здатна побороти смерть,
щоб виринути світлом з-поміж тіней.

Ти та, чиї бажання – благодать.
Любов, яку не вичерпати зроду.
В тобі у попіл блискавки горять
усіх невдач, до тла згорає гордість.....

Я  -  женщина,  а  ,значит,  я  -  актриса....
Во  мне  сто  лиц  и  тысяча  ролей.
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  царица,  
Возлюбленная  всех  земных  царей.  
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  рабыня,  
Познавшая  соленый  вкус  обид.....

Я  -  жінка.  Я  -  актриса  ексцентрична,  
вгадай,  яку  я  граю  нині  роль.  
Я  -  жінка.  Я  -  володарка  велична,  
мені  вклонялись  злидар  і  король.  
Я  -  жінка.  Я  -  рабиня  безталанна,  
що  знала  лиш  солоний  смак  образ.  ....

Мій  Боже,  я  –  жінка,
Дозволь  мені  бути  слабкою.
Дозволь  мені  плакати,  Боже,  з  жалю,
Дозволь  мені,  Боже,  не  знати,  що  дію,
Дозволь  не  судити  себе  лиш  одну,
Дозволь  мені,  Боже,  вночі  хоч  заснути,
Не  дерти,  як  пір’я  нестерпні  думки,
Дозволь  розгнівитись,  як  звір  лютий  вити.
Дозволь  це  паскудство  зробити  мені....